Фото Миргород :: mirgorod.com.ua

Історія Миргороду до XVIII століття

  • Last updated by on Feb 26, 2014       Print page
  • Categories: History

:: Історія Миргороду (початок) ::
:: Історія Миргороду у XVIII - поч. ХХ ст. ::
:: Німецька окупація Миргороду 1941-43 рр. ::

У липні 1650 року Миргород відвідав Богдан Хмельницький. Тут він вів переговори з російськими людьми про возз’єднання України з Росією. Після Білоцерківського договору частина козаків з козацької старшини, будучи незадоволеною кабальними умовами, відкрито висловлювалася проти Б. Хмельницького. Незадоволених очолив полковник Матвій Гладкий, якого гетьман змушений був стратити, щоб припинити незадоволення. 18 травня 1652 року Гладкого поховано в Миргороді. У січні 1654 року одразу після Переяславської Ради населення Миргорода в присутності представника російського уряду Михайла Воєйкова склало присягу на вірність союзові з російським народом. У 1658 році миргородці влилися в народне повстання на чолі з полтавським полковником Мартином Пушкарем проти гетьмана Івана Виговського і миргородського полковника Григорія Лісницького, які зрадили союзові з Росією і намагалися повернути Україну під владу Польщі. Гетьман з допомогою татарських військ жорстоко розправився з повсталим полком і, як свідчить літописець, “даде на разграбленное пленение Миргород, Обухов, Сорочинці, Багачку”. Татари спалили центральну частину міста, і до наших днів в народі цей район міста називають “Пожежою”.

В листопаді 1658 року на Україну прибув московський боярин Ромодановський з 20-тисячним військом. Він закликав прихильників Росії повести рішучу війну проти зрадника Виговського. На цей заклик відгукнулась біднота Миргородського полку. Повсталі дейнеки (загони селян, озброєні кіллям) боєм взяли спочатку Говтву, а потім Миргород. Ромодановський залишився в місті, а дейнеки вирушили на Лубни.

В травні-червні 1666 року гетьман Правобережної України П. Дорошенко нападав на Миргород, щоб відірвати його від Росії. В одному з боїв під стінами Миргорода брало участь близько 3 тисяч татар, 300 серденят (найманих військ) і 50 німців. Економічне становище міста того часу, кількість населення показують “Переписные книги 1666 года”, складені при гетьмані Брюховецькому. Метою перепису було закріпачення міщан і селян. Тоді царськими воєводами в Миргороді було описано 199 міщанських дворів, три млини, 3 толчеї, 3 пивоварні, 3 солодовні.

В місті були поширені різноманітні ремесла. Прізвища і прізвиська багатьох міщан свідчать про рід їхнього заняття: Яків Селетрин, Альфер Швець, Осип Ткач, Іван Пічник, Гаврило Різник, Афанасій Гончар, Альфер Слюсар та інші. Коли царські воєводи наказали брати з міщан і селян в казну “чинш” (грошовий оброк) і “осип” (хлібний податок), вони зустріли рішучий опір з боку простого народу. В лютому 1668 року миргородці прогнали воєводу, збирачів грошей, заявивши при цьому, що “… денег, хлеба й медвенных доходов в казну государеву не дают й впредь давать не хочут”. Борючись з соціальним і національним гнітом, який все більше посилювався, селянство і козацтво повставало проти старшини, гетьманства і царських властей. Селянське населення, тікаючи від кріпацтва, записувалось в козаки.

Але в 1688 році Мазепа заборонив приймати в козаки “тяглих”, а уряд виключав із списків компанійських та козацьких полків селян. Внаслідок того у травні 1690 року в Миргородському полку спалахнуло велике повстання, спрямоване проти кріпосницької політики уряду і старшини. Миргородці відмовилися підкорятися наказам старшини і не вийшли до походу проти кримських татар. Багато козаків розійшлося по домівках. Тільки в кінці 1691 року повстання придушено. Та через сімнадцять років у Миргородському полку знову спалахнуло повстання в зв’язку з виступом на Дону Кіндрата Булавіна (1707 р.)

Миргородський полк не раз проявляв героїзм у спільній боротьбі двох братніх народів проти іноземних загарбників. В 1695 році миргородці в складі війська Петра І штурмували фортецю Азов, відзначилися при здобутті фортець Казикермен, Тамань, де… “полковник Миргородський Данило Апостол… паче прочих показал храбрость”. Під час Північної війни Миргородський полк брав участь у битві під Ерестфером, ходив “под город Юрьев Ливонський, который был отнятъ у шведов, й казаки с победой вернулись домой”.

First Page Previous Page Page 2 / 2 (2 - 2 of 2 Total)